15 Гру, 2017

«Нова українська школа»: успіхи і невдачі 2017 року

Дев’ятого грудня у Київському міському будинку вчителя відбулася підсумкова конференція в рамках українсько-польського проекту «Нова українська школа-2».

Мета цього проекту – підтримувати реформування української освіти у сфері трансформації змісту освіти – створення нового Стандарту початкової освіти та Типової освітньої програми для 1-2 класу, а також Модельної навчальної програми для 1-го класу на інтеграційній основі. Підсумкова конференція, яка відбулася в грудні, стала майданчиком для рефлексії всіх учасників: Що було зроблено? Які успіхи і невдачі? Що робитимемо далі?

Серед запрошених почесних гостей цієї конференції – заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей, заступник директора Департаменту співпраці для розвитку країн Східної Європи Міністерства закордонних справ Республіки Польща Марек Куберскі, віце-директор Осередку розвитку освіти (Варшава) Беата Янцаж-Ланчковска.

Павло Хобзей, який став модератором цієї зустрічі, наголосив на важливості співпраці поміж Україною і Польщею у сфері освіти й подякував представникам Республіки Польща за активну підтримку реформ України. Віце-міністр освіти високо оцінив фаховість польських експертів, які були залучені в цей проект, зокрема висловив подяку професорові Варшавського університету Малґожаті Житко. Так само Павло Хобзей відзначив зусилля представників Осередку розвитку освіти (ОРЕ). Ця організація координує проект «Нова українська школа-2» в особі Яцека Пясецького. Керівництво ОРЕ уже кілька років активно співпрацює з Україною і, що важливо, пропагує потребу підтримки України.

Заступник директора Департаменту співпраці для розвитку країн Східної Європи Міністерства закордонних справ Республіки Польща Марек Куберскі ознайомив присутніх із пріоритетами Міністерства закордонних справ Польщі на наступний рік, пояснив засади діяльності програми «Польська допомога» і запевнив усіх у продовженні підтримки освітніх реформ в Україні.

Емілія Ясюк, радниця посольства Республіки Польща в Україні, високо оцінила якість проекту «Нова українська школа -2» й повідомила, що він може слугувати взірцем для інших проектів, бо має стійкі ефекти в Україні й міцну підтримку з обох сторін – польської та української.

Віце-директор Осередку розвитку освіти (Варшава) Беата Янцаж-Ланчковска представляла співорганізаторів цієї конференції. Вона подякувала за співпрацю усім учасникам проекту й поділилася польським досвідом щодо реформування освіти, наголосивши на важливості професійного розвитку вчителів та ключовій ролі директорів шкіл для впровадження змін.

Яцек Пясецкі, координатор проекту «Нова українська школа-2» з польського боку, висловив захоплення тим, з яким ентузіазмом працювали українські освітяни над новими документами і запевнив у тому, що наступного року проект «Нова українська школа» продовжуватиметься.

Найважливіші результати проекту представив координатор проекту з українського боку Роман Шиян. Він представив два найважливіші документи, які були створені в рамках проекту – проект Державного стандарту початкової освіти та Типової освітньої програми для 1-2 класу. Роман Шиян наголосив на тому, що творці цих документів, спираючись на успішний досвід української освіти та іноземних освітніх систем, створили якісні документи, які допоможуть змінити освітню практику в Україні.

Професор Варшавського університету Малґожата Житко запропонувала учасникам підсумувати результати проекту, визначивши власні успіхи і невдачі. Особистими успіхами учасники вважали те, що було відстояно компетентнісний і діяльнісний принцип Стандарту початкової освіти, де обов’язкові результати навчання сформульовано через вміння, а не теми (фактаж). Такий діяльнісний підхід був наскрізним для кожної галузі. На жаль, і про це теж зазначали учасники, внаслідок узгодження інтересів різних цільових груп і пошуку компромісів проект Стандарту втратив важливі інноваційні риси (було вилучено ідейні засади Стандарту, змінено 1-шу особу, від імені якої формулювалися результати, на 3-тю, з деяких галузей вилучено ціннісні інноваційні компоненти, а натомість внесено застарілі, давно не уживані в Європі твердження). Однак в цілому проект Стандарту початкової освіти розробники вважають інноваційним і таким, що відповідає Концепції Нової української школи.

Малґожата Житко спільно з Оленою Патрикеєвою, начальником відділу STEM-освіти (ІМЗО), підсумували результати апробації інструментарію для моніторингу досягнень першокласників, що відбуватиметься восени 2018 року.

Володимир Іванов, розробник е-платформи «Нова українська школа», похвалився ще одним досягненням проекту. Уже незабаром запрацює платформа, яка дозволятиме конструювати навчальну програму на основі Типової освітньої програми, що допоможе на практиці реалізовувати академічну свободу вчителя.

Наталя Софій, директор ВФ «Крок за кроком», підтримала думку Беати Янцаж-Ланчковскої про те, що без професійного розвитку педагогів не обійтися, а тому вже кілька місяців, окрім пілотування Модельної навчальної програми для 1-го класу, відбуваються навчання для вчителів, які наступного року навчатимуть першокласників. Бо, як зазначила, Наталія Софій, документ залишиться всього лиш папером, якщо його ідеї не стануть надбанням учителів і не увійдуть у щоденну освітню практику. І це найважливіше завдання усіх агентів змін, які стали учасниками цієї конференції.

Trackback URL: http://polishproject.nus.org.ua/nova-ukrayinska-shkola-uspihy-nevdachi-2017-roku/trackback/

Залишити коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *